Стаття 17 Європейскої Конвенції з Прав Людини

 

Стаття 17 Європейської конвенції з прав людини ( ЄКПЛ ), яку зазвичай називають «статтею про зловживання», передбачає, що:  

«Ніщо в Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі будь-яке право брати участь у будь-якій діяльності чи вчиняти будь-які дії, спрямовані на знищення будь-яких прав і свобод, викладених у ній, або на їх обмеження до більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією».

Це положення з’явилося у відповідь на історичний контекст, позначений жорстокістю Другої світової війни , і його основною метою було забезпечити демократичні системи необхідними правовими механізмами для запобігання повторенню кричущих актів, вчинених минулими тоталітарними режимами. Це основоположне обґрунтування було відображено в знаковій справі КПД проти Німеччини 1957 року , в якій нині неіснуюча Європейська комісія з прав людини санкціонувала заборону німецької комуністичної партії. Згодом органи Страсбурга поширили використання статті 17 на слова, які, можливо, не асоціюються з тоталітарними групами, але які, ширше, «знищують» права та свободи, передбачені Конвенцією. Саме в цьому контексті та з огляду на минулорічне рішення у справі Леніс проти Греції, яке передбачало гомофобні виступи церковного чиновника , повторний розгляд цього положення та його використання виправдані.

За матеріалами публікації Наталі Алківіаду в  https://www.humanrightshere.com/  https://www.humanrightshere.com/post/article-17-of-the-echr-and-the-run-down-to-lenis-v-greece